2-а СамуїловаРозділ 6 |
|
1 |
|
2 І встав та й пішов Давид та ввесь наро́д, що був з ним з Юдиного Баалу, щоб ви́нести звідти Божого ковче́га, що над ним кли́четься Ім'я́, — Ім'я́ Господа Савао́та, шо замешкує на херуви́мах. |
|
3 І вони поста́вили Божого ковчега на ново́го во́за, і винесли його з Авінадавового дому, що в Ґів'ї. А Узза та Ахйо, сини Авінадавові, прова́дили того ново́го во́за. |
|
4 І не́сли його з Авінадавового дому, що в Ґів'ї, і йшли з ковчегом Божим, а Ахйо йшов перед ковчегом. |
|
5 А Давид та ввесь Ізраїлів дім грали перед Божим лицем усією силою та пісня́ми, і на ци́трах, і на а́рфах, і на бу́бнах, на гу́слах, і на цимба́лах. |
|
6 І прийшли вони аж до Ґорен-Нахону, а Узза простяг руку до Божого ковчегу, і схопи́в його́, бо знорови́лась була́ худо́ба. |
|
7 І запали́вся Господній гнів на Уззу, — і Бог ура́зив його там за цю провину. І він помер там при Божому ковчезі. |
|
8 І запалився Давидів гнів за те, що Господь покарав Уззу, і він назвав ім'я тому місцю: Перец-Узза,і так воно зветься аж до цього дня. |
|
9 І Давид злякався Господа того дня та й сказав: „Як уві́йде до ме́не Господній ковчег?“ |
|
10 І не хотів Давид перено́сити Господнього ковчега до себе, до Давидового Міста, а скерува́в його Давид до дому ґатянина Овед-Едома. |
|
11 І пробува́в Господній ковчег у домі ґатянина Овед-Едома три місяці, і Господь поблагослови́в Овед-Едома та ввесь його дім. |
|
12 І доне́сено цареві Давидові, говорячи: „Господь поблагослови́в дім Овед-Едома та все, що його, ради ковчегу Божого“. І пішов Давид, і виніс Божого ковчега з дому Овед-Едома до Давидового Міста з радістю. |
|
13 І сталося, коли ті, хто ніс Господнього ковчега, ступали шість кроків, то він прино́сив у жертву вола та відгодо́вану штуку худоби. |
|
14 А Давид танцював перед Господнім лицем зо всієї сили. І Давид був опере́заний лляни́м ефо́дом. |
|
15 І Давид та ввесь Ізраїлів дім не́сли Господнього ковчега з о́криком та з сурмленням сурми́. |
|
16 І сталося, коли Господній ковчег увійшов до Давидового Міста, то Мелхо́ла, Саулова дочка, виглядала через вікно, і побачила царя Давида, що танцюва́в та скакав перед Господнім лицем. І вона погорди́ла ним у серці своєму. |
|
17 І прине́сли Господнього ковчега, і поставили його на місці його серед наме́ту, що для нього поста́вив Давид. І приніс Давид цілопа́лення перед Господнім лицем та жертву мирну. |
|
18 А коли Давид скінчи́в прино́сити цілопа́лення та мирні жертви, то він поблагослови́в народ Іменем Господа Саваота. |
|
19 І він роздав для всього наро́ду, для всього Ізраїлевого на́товпу, від чоловіка й аж до жінки, для кожного по одно́му буханце́ві хліба, по одному кава́лкові пече́ного м'яса та по одному виноградному калаче́ві. І пішов увесь наро́д кожен до дому свого́. |
|
20 І вернувся Давид, щоб поблагословити свій дім. І вийшла Мелхо́ла, Саулова дочка, навпроти Давида й сказала: „Який славний був сьогодні Ізраїлів цар, що обнажа́вся сьогодні на оча́х неві́льниць своїх рабів, як обнажується який з пустуні́в!“ |
|
21 І сказав Давид до Мелхоли: „Перед лицем Господа, що вибрав мене над твого батька та над увесь дім його, і наказав мені бути володарем над Господнім наро́дом, над Ізраїлем, — буду весели́тися перед Господнім лицем! |
|
22 І коли я буду пого́рджений ще більш від того, і буду низьки́й у своїх оча́х, то при невільницях, що ти говорила, — і при них я буду шанований!“ |
|
23 І в Мелхоли, Саулової дочки́, — по цьо́му не було їй дитини аж до дня смерти її. |
2-я книга ЦарствГлава 6 |
|
1 |
|
2 И встал и пошел Давид со всем народом, который был с ним, в Баал, город Иудейский, для перенесения оттуда ковчега Божия, над которым призывается имя, имя Господа Саваофа, восседящего на херувимах. |
|
3 И повезли ковчег Божий на новой колеснице, взяв его из дома Авинадава, что на холме, а Оза и Ахио, сыны Авинадава, вели сию новую колесницу. |
|
4 И повели ее из дома Авинадава, что на холме, с ковчегом Божиим, и Ахио шел пред ковчегом. |
|
5 Давид же и весь дом Израилев в веселии шли пред Господом со всякими музыкальными орудиями, сделанными из ели, с гуслями, псалтырьми, тимпанами, звонцами и кимвалами. |
|
6 |
|
7 И воспламенился Господь гневом на Озу, и Бог поразил его там за преступление, и он умер там у ковчега Божия. |
|
8 |
|
9 И убоялся Давид Господа в тот день, и сказал: как войти ко мне ковчегу Господню? |
|
10 И не захотел Давид внести ковчег Господень к себе в город Давидов, а велел отнести его Давид в дом Овед-Едома Гефянина. |
|
11 И пробыл ковчег Господень в доме Овед-Едома Гефянина три месяца, и благословил Господь Овед-Едома и весь дом его. |
|
12 И донесли царю Давиду, и сказали: Господь благословил дом Овед-Едома и все, что у него, за ковчег Божий. И пошел Давид, и перенес ковчег Божий из дома Овед-Едома в город Давидов с веселием. |
|
13 Лишь только несущие ковчег Господень ступили шесть шагов, он заколол в жертву вола и откормленного овна. |
|
14 И скакал Давид изо всей силы пред Господом, и одет был Давид в льняный ефод. |
|
15 Таким образом Давид и весь дом Израилев несли ковчег Господень с восклицанием и звуком труб. |
|
16 |
|
17 Когда принесли ковчег Господень, и поставили его на месте его среди скинии, которую раскинул для него Давид, тогда вознес Давид пред Господом всесожжения и благодарственные жертвы. |
|
18 По совершении же всесожжений и благодарственных жертв, Давид благословил народ именем Господа Саваофа. |
|
19 И раздал всему народу, всему многолюдству Израилеву, и мужчинам и женщинам, каждому по одному хлебцу, по дневному участку мяса, и по пласту виноградной пастилы. И пошел весь народ каждый в дом свой. |
|
20 Когда возвратился Давид благословить дом свой, Михаль, дочь Саулова, вышла навстречу Давиду, и сказала: как прославился сегодня царь Израилев, который обнажался сегодня пред глазами рабынь слуг своих, как обнажаются глупые. |
|
21 |
|
22 Еще более сего буду унижаться, и буду презреннее в глазах моих, но у рабынь, о которых ты сказала, у тех я буду в почтении. |
|
23 И у Михали, дочери Сауловой, не было детей до дня смерти ее. |
2-а СамуїловаРозділ 6 |
2-я книга ЦарствГлава 6 |
|
1 |
1 |
|
2 І встав та й пішов Давид та ввесь наро́д, що був з ним з Юдиного Баалу, щоб ви́нести звідти Божого ковче́га, що над ним кли́четься Ім'я́, — Ім'я́ Господа Савао́та, шо замешкує на херуви́мах. |
2 И встал и пошел Давид со всем народом, который был с ним, в Баал, город Иудейский, для перенесения оттуда ковчега Божия, над которым призывается имя, имя Господа Саваофа, восседящего на херувимах. |
|
3 І вони поста́вили Божого ковчега на ново́го во́за, і винесли його з Авінадавового дому, що в Ґів'ї. А Узза та Ахйо, сини Авінадавові, прова́дили того ново́го во́за. |
3 И повезли ковчег Божий на новой колеснице, взяв его из дома Авинадава, что на холме, а Оза и Ахио, сыны Авинадава, вели сию новую колесницу. |
|
4 І не́сли його з Авінадавового дому, що в Ґів'ї, і йшли з ковчегом Божим, а Ахйо йшов перед ковчегом. |
4 И повели ее из дома Авинадава, что на холме, с ковчегом Божиим, и Ахио шел пред ковчегом. |
|
5 А Давид та ввесь Ізраїлів дім грали перед Божим лицем усією силою та пісня́ми, і на ци́трах, і на а́рфах, і на бу́бнах, на гу́слах, і на цимба́лах. |
5 Давид же и весь дом Израилев в веселии шли пред Господом со всякими музыкальными орудиями, сделанными из ели, с гуслями, псалтырьми, тимпанами, звонцами и кимвалами. |
|
6 І прийшли вони аж до Ґорен-Нахону, а Узза простяг руку до Божого ковчегу, і схопи́в його́, бо знорови́лась була́ худо́ба. |
6 |
|
7 І запали́вся Господній гнів на Уззу, — і Бог ура́зив його там за цю провину. І він помер там при Божому ковчезі. |
7 И воспламенился Господь гневом на Озу, и Бог поразил его там за преступление, и он умер там у ковчега Божия. |
|
8 І запалився Давидів гнів за те, що Господь покарав Уззу, і він назвав ім'я тому місцю: Перец-Узза,і так воно зветься аж до цього дня. |
8 |
|
9 І Давид злякався Господа того дня та й сказав: „Як уві́йде до ме́не Господній ковчег?“ |
9 И убоялся Давид Господа в тот день, и сказал: как войти ко мне ковчегу Господню? |
|
10 І не хотів Давид перено́сити Господнього ковчега до себе, до Давидового Міста, а скерува́в його Давид до дому ґатянина Овед-Едома. |
10 И не захотел Давид внести ковчег Господень к себе в город Давидов, а велел отнести его Давид в дом Овед-Едома Гефянина. |
|
11 І пробува́в Господній ковчег у домі ґатянина Овед-Едома три місяці, і Господь поблагослови́в Овед-Едома та ввесь його дім. |
11 И пробыл ковчег Господень в доме Овед-Едома Гефянина три месяца, и благословил Господь Овед-Едома и весь дом его. |
|
12 І доне́сено цареві Давидові, говорячи: „Господь поблагослови́в дім Овед-Едома та все, що його, ради ковчегу Божого“. І пішов Давид, і виніс Божого ковчега з дому Овед-Едома до Давидового Міста з радістю. |
12 И донесли царю Давиду, и сказали: Господь благословил дом Овед-Едома и все, что у него, за ковчег Божий. И пошел Давид, и перенес ковчег Божий из дома Овед-Едома в город Давидов с веселием. |
|
13 І сталося, коли ті, хто ніс Господнього ковчега, ступали шість кроків, то він прино́сив у жертву вола та відгодо́вану штуку худоби. |
13 Лишь только несущие ковчег Господень ступили шесть шагов, он заколол в жертву вола и откормленного овна. |
|
14 А Давид танцював перед Господнім лицем зо всієї сили. І Давид був опере́заний лляни́м ефо́дом. |
14 И скакал Давид изо всей силы пред Господом, и одет был Давид в льняный ефод. |
|
15 І Давид та ввесь Ізраїлів дім не́сли Господнього ковчега з о́криком та з сурмленням сурми́. |
15 Таким образом Давид и весь дом Израилев несли ковчег Господень с восклицанием и звуком труб. |
|
16 І сталося, коли Господній ковчег увійшов до Давидового Міста, то Мелхо́ла, Саулова дочка, виглядала через вікно, і побачила царя Давида, що танцюва́в та скакав перед Господнім лицем. І вона погорди́ла ним у серці своєму. |
16 |
|
17 І прине́сли Господнього ковчега, і поставили його на місці його серед наме́ту, що для нього поста́вив Давид. І приніс Давид цілопа́лення перед Господнім лицем та жертву мирну. |
17 Когда принесли ковчег Господень, и поставили его на месте его среди скинии, которую раскинул для него Давид, тогда вознес Давид пред Господом всесожжения и благодарственные жертвы. |
|
18 А коли Давид скінчи́в прино́сити цілопа́лення та мирні жертви, то він поблагослови́в народ Іменем Господа Саваота. |
18 По совершении же всесожжений и благодарственных жертв, Давид благословил народ именем Господа Саваофа. |
|
19 І він роздав для всього наро́ду, для всього Ізраїлевого на́товпу, від чоловіка й аж до жінки, для кожного по одно́му буханце́ві хліба, по одному кава́лкові пече́ного м'яса та по одному виноградному калаче́ві. І пішов увесь наро́д кожен до дому свого́. |
19 И раздал всему народу, всему многолюдству Израилеву, и мужчинам и женщинам, каждому по одному хлебцу, по дневному участку мяса, и по пласту виноградной пастилы. И пошел весь народ каждый в дом свой. |
|
20 І вернувся Давид, щоб поблагословити свій дім. І вийшла Мелхо́ла, Саулова дочка, навпроти Давида й сказала: „Який славний був сьогодні Ізраїлів цар, що обнажа́вся сьогодні на оча́х неві́льниць своїх рабів, як обнажується який з пустуні́в!“ |
20 Когда возвратился Давид благословить дом свой, Михаль, дочь Саулова, вышла навстречу Давиду, и сказала: как прославился сегодня царь Израилев, который обнажался сегодня пред глазами рабынь слуг своих, как обнажаются глупые. |
|
21 І сказав Давид до Мелхоли: „Перед лицем Господа, що вибрав мене над твого батька та над увесь дім його, і наказав мені бути володарем над Господнім наро́дом, над Ізраїлем, — буду весели́тися перед Господнім лицем! |
21 |
|
22 І коли я буду пого́рджений ще більш від того, і буду низьки́й у своїх оча́х, то при невільницях, що ти говорила, — і при них я буду шанований!“ |
22 Еще более сего буду унижаться, и буду презреннее в глазах моих, но у рабынь, о которых ты сказала, у тех я буду в почтении. |
|
23 І в Мелхоли, Саулової дочки́, — по цьо́му не було їй дитини аж до дня смерти її. |
23 И у Михали, дочери Сауловой, не было детей до дня смерти ее. |